Хвороблива пристрасть

В чому ваша пристрасть? Що для вас смак життя, що мотивує вас? Пристрасть в коханні, стосунках, пристрасть до подорожей і нових вражень, до улюбленої справи… Згадайте стан пристрасті. Він настільки добре на нас впливає! Народжуються ідеї, мрії, цілі ставляться ніби самі собою. Вам подобається, коли ваш розум працює саме так? Відчувати в середині драйв і бажання створювати…

Що може викликати такий фантастичний стан? Кохання? О, так… А ще, можливо, раптове усвідомлення нових можливостей, які відкривають двері до нашої мрії. Чи інсайт, коли раптово складається все в голові і невідомо звідки купа енергії починає наповнювати нас. І тоді в спортзалі нам бракне навантажень, хочеться ще і ще. Тоді ми засиджуємось за комп’ютером до пізньої ночі без жодного натяку на сон. Тоді ми встигаємо в рази більше, нам вистачає місця в планах на кохану людину, хоча у нас такий щільний графік.
Ну, давайте, пригадуйте. Я хочу, щоби ви згадали цю енергію в тілі, посмішку на обличчі, любов до світу, бажання пробачати, бути великодушним, цю майже дитячу завзятість…

Правда, в такому стані було б класно перебувати частіше? І, якби його можна було б викликати… Цей стан можна навмисне викликати! Є люди, місця, дії, що впливають на нас таким чином. Так само, як і речовини, що змінюють наш стан. Наприклад, алкоголь.

Адже алкоголь вживають саме для цієї зміни самопочуття. Цілком можливо, що з вами колись траплялось за бокалом в душевній компанії складати бізнес-план власної справи, говорити на високі теми, будувати наполеонівські стратегії розвитку, набиратися сміливості і дзвонити комусь, відважитись прийняти остаточне рішення, писати вірші, проводити романтичний вечір… Алкоголь в малих дозах спричиняє у людей активність, рішучість, навіть творчість… Це не добре і не погано, ми так біологічно влаштовані – діюча речовина стимулює певні зони в мозку…

Ви колись задавались питанням: де ця межа, за якою нема вороття? Де та грань, за якою все безтурботне і добре перетворюється на проблему? Коли стається той момент, після якого людина вже не має впливу на себе і вживання для наснаги переходить у вживання хворобливе?

Ми всі (за рідким винятком) періодично вживаємо алкоголь. Якщо наше вживання не несе проблем, ми можемо говорити про натхнення, релакс і «вечір для себе». Та є ті з нас, для кого ця пристрасть стала хворобливою. І ось тут стається метаморфоза – «безпроблемні» починають засуджувати тих, хто випиває частіше і більше. Помічали? Правда в тому, що межа, за якою пристрасть стає хворобливою не окреслена лінією. Ніхто з фахівців ніколи не скаже вам, узалежнитесь ви чи ні. Так, частота і кількість грають роль, але ми всі знаємо людей, в яких була і частота і кількість, та до проблем це не призвело.

Хвороба починається із внутрішніх змін, не видних оку. Якийсь із чергових келішків вимиває людину за межу здорового вживання і починається залежність. І напій, який допомагав розслабитись, спричиняв натхнення і веселість перетворюється на причину проблем. Той, у кого починаються проблеми, часто не звертає на це увагу (згадайте стан, який ми намагались викликати на початку!). В пристрасному стані майже всі гублять лік часу, глухі до зауважень, а всі «але» сприймають лише як перешкоди. Людина не бачить, не чує, не хоче знати – вона має пристрасть! Така людина не дурна, не слабовольна, не безголова. У неї в голові бажання випити як прояв пристрасті. Звідки ми взяли, що погрозами, торгами, приниженням ми змінимо хід чужих думок?

Розуміння починається з прийняття. Треба прийняти як факт, що:
а) це хвороба;
б) ви не зможете нічим допомогти, якщо людина сама не бажає допомоги;
в) допомога потрібна фахова.

Наприклад, в когось температура. Абсолютно без толку просити хворого взяти себе в руки, оскільки завтра на роботу. Але з тим, хто багато випиває ми саме так і говоримо. Встаньте на позицію «Це хвороба» і ви зауважите, що вам нічого сказати. Все, що могли б сказати втрачає сенс, якщо це хвороба. «Якщо ти завтра і далі будеш з температурою, я зберу речі і піду від тебе», «Ах, в нього температура! Я б теж могла захворіти, але у мене є голова на плечах і я собі цього не дозволяю», «Ти мужик чи не мужик? Яка температура, ти чим думав?», «Скільки ти на ліки витратив? На ліки йому не шкода, а що ми їсти будем, він не думав?»…

А тепер я залишу вас трішки подумати.

Лют, 02, 2018

0

SHARE THIS